Psalms 9
1Проводиреві хора: під мутляббен. Псальма Давидова. Славити му Господа всїм серцем моїм; я звіщу про всї чудеса твої.
2Радуватись і веселитись буду задля тебе і сьпівати хвалу імени твоєму, Всевишний!
3Як вороги мої повернулись назад, і, спотикнувшись, погибли перед лицем твоїм.
4Ти бо судив мою правду і мою праведну справу: Ти сїв на престолї, суддя справедливий.
5Ти погромив народи, знищив безбожника, імя їх затер єси на віки вічні.
6Ох вороже! Конець руїнам на віки — і городи понищив ти; ой пропала їх память.
7Але Господь пробуває на віки; він приготовив на суд престол свій.
8І він, він судити ме весь сьвіт по правдї, і зробить суд над народами по правотї.
9І буде Господь пристанню пригнетеному, велике прибіжище під час злиднїв.
10І будуть вповати на тебе, хто знає імя твоє; бо ти не опускаєш нїкого, хто шукає тебе, Господи.
11Сьпівайте Господу живущому на Сионї, звіщайте між народами дїла його.
12Бо коли він слїдить за пролитою кровю, то згадає про них; він не забуває голосїння бідолашних.
13Помилуй мене, Господи, зглянься над недолею моєю від ненавидників моїх, і підніми мене від дверей смертї,
14Щоб я ізвістив всю хвалу твою у брамах дочки Сионової; щоб я радувався спасеннєм твоїм.
15Провалились народи в пропасть, що викопали її; зловилась нога їх у сїтях, що заставили їх тайно.
16Пізнали Господа, він звершив суд; безбожник запутався в дїлах рук своїх.
17Нехай повернуться безбожники в пекло, всї народи, що забувають Бога.
18Бо не буде завсїди забутий вбогий, і не пропаде на віки надїя смирних.
19Встань, Господи, щоб не взяв верх чоловік; нехай перед лицем твоїм приймуть суд народи.
20Напусти, Господи, страх на них; нехай знають народи, що вони смертні люде.